Владислав Гончаренко: “Жоден мораторій не знімає відповідальності з позичальника”

Гончаренко
Print Friendly

Мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, Верховна Рада України прийняла 3 червня 2014 року. Згідно з цим законом, банки не можуть примусово відібрати майно в громадян.

ГончаренкоДля роз’яснення цього законодавчого акту ми звернулися до голови правління Полтавської кредитної спілки «Каса взаємодопомоги», професора кафедри міжнародної економіки Полтавського університету економіки й торгівлі, доктора економічних наук Владислава Гончаренка.

– Владиславе Васильовичу, наскільки важливий цей закон для громадян?

– В Україні іпотечними кредитами (іпотека – купівля житла під його ж заставу. – Авт.) користуються багато громадян, адже часто це єдина можливість придбати чи побудувати власне житло. За даними Національного банку України, валютними кредитами користуються 64 тисячі українців. Загалом сума цих кредитів складає 24 мільярди гривень (близько 2,2 млрд доларів США). Це досить значні кошти. А якщо взяти до уваги те, що середній розмір кредиту 35 тис. доларів, то стає зрозуміло, що кредити бралися переважно на придбання житла. Та якщо курс на момент оформлення валютного кредиту був, скажімо, 5 гривень за долар США, то зараз він становить майже 12 гривень. Зарплата ж зросла не в такій мірі. Тож виплачувати кредит стало настільки важко, що багато людей практично втратили житло. Тому Верховна Рада пішла назустріч вкладникам і видала закон, згідно з яким банки не мають права забрати житло в позичальника, якщо він має валютний кредит.

– На кого поширюється цей закон?

– У мораторії передбачено кілька умов. Під дію закону підпадають громадяни, у власності яких є лише одне житло – квартира чи власний будинок (або ж недобудоване житло, якщо кредит брався під будівництво). Загальна площа такого нерухомого житлового майна (чи об’єкта незавершеного будівництва) становить 140 кв.м для квартири і 250 кв. м для будинку. Якщо ж у громадянина є кілька квартир (були випадки, коли люди брали кредити на купівлю кількох квартир, щоб з часом їх вигідно перепродати), то дія закону на них не поширюється, і банки мають право відібрати іпотечне житло. Крім того, дія цього закону не стосується депутатів, суддів, прокурорів, держслужбовців 1-3 категорії (осіб, які є суб’єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»). Отже, якщо позичальник має єдине житло, яке перебуває під заставою банку, його площа підпадає під визначені законом межі, а позичальник – не прокурор, депутат, суддя тощо, то банк не може відібрати в громадянина квартиру чи будинок. Слід звернути увагу на те, що цей мораторій буде діяти до того моменту, поки не буде прийнятий окремий закон, який регулюватиме питання реструктуризації боргу. Як вирішиться проблема – покаже час. Можливо, це буде реструктуризація, можливо – переведення валютного кредиту в гривневий з урахуванням певних відсотків. Мораторій був прийнятий, щоб зняти соціальну напругу. Поки Верховна Рада не визначиться, як розв’язати проблему валютного кредитування, банки не зможуть відібрати житло у 64 тисяч позичальників.

– Чи поширюється дія цього мораторію на позичальників, які з певних причин на даний момент не виплачують кредит?

– Так. Поширюється. Але слід розуміти, що жоден мораторій не знімає відповідальності з позичальника, і рано чи пізно кредит доведеться виплатити. Мораторій – лише лояльна відстрочка до прийняття іншого закону, який і буде врегульовувати взаємовідносини позичальника з банком.

– Чи можуть прийняти подібний закон для власників гривневих кредитів?

– Думаю що ні. Верховна Рада й так пішла на серйозний крок, щоб захистити позичальників. Коли не платиться валютний кредит, банк не отримує валютних доходів, а значить погіршується його фінансовий стан. У результаті зростають ризики для вкладників банків, яких значно більше, ніж 64 тисячі позичальників валюти. Якщо ж Верховна Рада прийме відповідний закон щодо гривневих кредитів, то банківська система впаде, а отже, постраждають вкладники.

– Прийнятий мораторій може негативно вплинути на банківську систему?

– Вважаю, що він не вдарить по банківській системі, адже існує механізм рефінансування Національним банком – якщо певний банк має проблеми з фінансами, то для виконання своїх обов’язків перед клієнтами він може взяти кредит у Національному банку.

– Закон стосується лише валютного кредитування на житло?

– Нерухоме майно не може бути примусово стягнене саме за споживчими кредитами. Якщо ж кредит брався під заставу квартири, скажімо, на розвиток бізнесу, то в такому випадку банк має право забрати житло.

– А якщо кредит брався під заставу квартири на придбання, скажімо, дорогого автомобіля?

– Теоретично такий позичальник теж підпадає під дію мораторію, і заставлене житло в нього ніхто не відбере. Але важко уявити собі людину, яка, маючи у власності лише одну квартиру, площею менше 140 кв.м, бере валютний кредит на іномарку представницького класу.

Спілкувався Ярослав ТКАЧЕНКО

Джерело: Події та коментарі