Наталія Тімуш: “Перехід на МСФЗ – це, перш за все, зміна філософії кредитної спілки”

timush
Print Friendly

timushДиректор аудиторської фірми “АВС – Центр” Наталія Тімуш в  ексклюзивному інтерв’ю для УкрКС.Інфо розповіла про перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності, внутрішній аудит та консультації.

Наталія Іванівна, цього року перед кредитним спілками знову постає питання щодо застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності. Яким чином можна полегшити чи спростити такий перехід?

Наталія Тімуш: Варто зазначити, що кредитні спілки останніми з фінансових установ будуть виконувати перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ). Професійними об’єднаннями кредитних спілок було покладено чимало зусиль, щоб відтермінувати чи навіть скасувати необхідність застосування МФСЗ саме для кредитних спілок. З однієї сторони, це логічно, тому що кредитні спілки працюють виключно на внутрішньому ринку і лише одинці залучають кошти від зовнішніх кредиторів… Наприклад, кооперативні банки Німеччини складають звітність згідно національних стандартів, а комерційні – згідно міжнародних. Причиною є те, що кооперативні банки не залучають зовнішні ресурси та не емітують акції, які котируються на біржі. Але в нашій країні не часто переймалися якоюсь диференціацією для окремих фінансових установ, враховуючи специфіку їх роботи чи розмір активів. На мою думку, можна було б посперечатися щодо доцільності застосування МФСЗ для кредитних спілок та ломбардів.

Але останньою «крапкою» в цій дискусії стала ратифікація Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як кредитором, яким, зокрема, передбачено зобов’язання України щодо забезпечення запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності серед усіх учасників фінансового ринку. Отже ніяких виключень для будь-яких фінансових установ ні анонсовано, ні прийнято не було.

Чи існують проблеми впровадження МСФЗ, притаманні саме кредитним спілкам, в порівнянні з іншими фінансовими інститутами?

Н.Т.: Першими перехід на МСФЗ почали банки та компанії з іноземним (європейським) капіталом: більшість з них вели дві бухгалтерії – одну для звітності в Україні (згідно національних стандартів), іншу для власників (згідно МСФЗ). З 2012 року поступово МСФЗ стали обов’язковими для всіх інших фінансових установ, кожна з яких стикнулася зі своїми специфічними труднощами. Кредитні спілки не є в даному питанні винятком і на сьогодні я бачу низку проблем впровадження МСФЗ в кредитних спілках, зокрема:

1. Відсутня законодавча регламентація прямого застосування МСФЗ як офіційно визнаних вимог до побудови методології бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в кредитних спілках.

2. Діюча нормативно – правова база щодо визнання, класифікації, оцінки фінансових інструментів та складання звітних даних для подання їх до Нацкомфінпослуг конфліктує з МСФЗ.

3. Відсутня законодавча регламентація організації та ведення бухгалтерського обліку з врахуванням вимог МСФЗ (інструкції, положення) щодо: плану рахунків; організації бухгалтерського обліку та операційної роботи; документування операцій; форм фінансової звітності.

4. Відсутня єдина методика бухгалтерського обліку фінансових інструментів, капіталу та інших операцій кредитних спілок з врахуванням вимог МСФЗ.

Зі свого боку, маючи багаторічний досвід застосування МСФЗ при складанні фінансової звітності багатьма підприємствами, в т.ч. фінансовими установами (зокрема, за 2013 рік ми допомогли десятьом фінустановам успішно скласти фінансову звітність по МСФЗ), можу зазначити, що вбачаю в цьому переході деякі труднощі, але трагедії, однозначно, немає. Завжди у людей виникає передосторога тоді, коли вони не розуміють суті процесів, не розуміють, яким чином мають виконувати ти чи інші вимоги.

Враховуючи поточну ситуацію ми рекомендуємо кредитним спілкам для переходу на МСФЗ (першого застосування МСФЗ) використовувати метод періодичної трансформації, згідно якого кредитні спілки здійснюють коригування фінансової інформації, складеної за одними правилами (наприклад, за П(С)БО, вимогами Нацкомфінпослуг), у фінансові дані, складені за іншими правилами (у даному випадку за правилами МСФЗ).

З якими саме труднощами можуть стикнутися кредитні спілки?

Н.Т.: Перш за все, варто зрозуміти, що МСФЗ це не тільки і не стільки правила і вимоги до обліку та звітності, скільки особлива, відмінна від української, філософія, основною особливістю якої є прагнення зробити фінансову звітність суб’єкта господарювання корисною для зацікавлених користувачів. Для цього звітність суб’єкта господарювання повинна бути достовірною, доречною, яка містить істотну інформацію.

DSC_03161Таким чином, перехід на МСФЗ це не просто зміна програмного забезпечення, зміна облікової політики та плану рахунків, а це і зміна філософії бухгалтерії, кредитних інспекторів та правління кредитної спілки щодо визнання та оцінки кредитного та депозитного портфелів, капіталу, інших активів та зобов’язань спілки, щодо критеріїв якості системи управління кредитних спілок. Одним натисканням на кнопочку в програмі фінансову звітність по МСФЗ не складеш.

Особливу увагу під час складання фінансової звітності по МСФЗ слід приділяти приміткам до цієї звітності. Цей документ за обсягом інформації, яка повинна бути представлена в ньому згідно вимог МСФЗ, перевищує всі чотири обов’язкові форми фінансової звітності.

Основна увага користувачів при ознайомлені з фінансовою звітністю припадає саме на Примітки до фінансової звітності за МСФЗ, оскільки саме в них розкривається необхідна для прийняття рішень інформація. В системі МСФЗ – стандартів, на жаль, відсутні скільки-небудь систематизовані вимоги до Приміток. Тому для бухгалтерів та менеджерів систематизація інформації, необхідної до розкриття в Примітках, стає проблемою, на вирішення якої йде досить багато часових і фінансових ресурсів. Наприклад, відповідно до МСБО 1, яким визначено мінімальні вимоги до розкриття інформації в Примітках, підприємства зобов’язані розкривати джерела невизначеності оцінок  або розкривати нефінансову інформацію, зокрема, щодо цілей і політики підприємства в області управління ризиками тощо.

Також варто зазначити, що для успішного складання проміжної та річної фінансової звітності за 2015 рік спілкам необхідно вже в 2014 році зробити трансформацію статей фінансової звітності (рахунків бухгалтерського обліку) станом на 01.01.2014 р. та на 31.12.2014. Отже трансформацію треба починати вже сьогодні. Саме тому, щоб допомогти кредитним спілкам розібратися в питаннях переходу на МСФЗ ми ще минулого року провели навчальні семінари, які б враховували специфіку роботи кредитних спілок.

Цього року Ви також продовжили ці семінари?

Н.Т.: Так. При цьому, якщо в минулому році ми більше уваги приділяли поясненню теоретичних основ МСФЗ, то сьогодні пропонуємо тренінги для надання покрокового алгоритму процесу переходу та трансформації на практичних прикладах. Наша фірма, звісно, надає послугу проведення трансформації безпосередньо в конкретній фінансовій установі. Але основним своїм завданням ми все ж таки вбачаємо навчити бухгалтерів робити це самостійно, розуміти всі процеси, бути впевненими в кожній цифрі та в проведених оцінках. Тому крім семінарів запровадили консультування з питань переходу та застосування МСФЗ, щоб людина почувалася більш впевненою і завжди мала можливість отримати підтримку чи пораду.

При проведенні семінарів, а також при наданні консультаційних послуг в рамках окремих договорів ми надаємо кредитним спілкам практичні інструменти, алгоритми, документи (наприклад, зразок Приміток), допомагаємо визначитись з визнанням та оцінкою активів, зобов’язань спілки, тощо.

Окрім МСФЗ, які ще теми консультацій користуються найбільшим попитом сьогодні?

Н.Т.: В першу чергу, це загально популярні питання: запровадження військового збору, мобілізація працівників, нові правила оподаткування пасивних доходів тощо. Враховуючи набуття чинності розпорядженням Нацкомфінпослуг від 05.06.2014 р. № 1772 «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах» ця тема також набуває неабиякої популярності.

Питання запровадження внутрішнього аудиту в фінансових установах також тема тривалих дискусій…

Так, стаття 151 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» набула чинності ще в січні 2012 року і лише 15 серпня 2014 року регулятор спромігся затвердити Порядок проведення внутрішнього аудиту для фінансових установ. Повторюючись можу зазначити, що в черговий раз не було враховано якусь диференціацію щодо розміру фінансових установ. Так, невеличкий ломбард або кредитна спілка з декількома працівниками зобов’язані мати окрему посадову особу, що проводитиме внутрішній аудит. Скажімо в Литві обов’язок щодо наявності служби внутрішнього аудиту залежить від розміру фінустанови, наявності відокремлених підрозділів тощо. Але маємо те, що маємо.

Тому в даному питанні ми пішли двома шляхами. Перший – розробили рекомендації щодо виконання всіх формальних вимог законодавства для тих фінансових установ, де запровадження повноцінної служби внутрішнього аудиту, яка б відповідала всім нормам Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, є недоречним. Другий – запровадили серію семінарів та тренінгів, на яких розглядаємо як теоретичні основи роботи внутрішніх аудиторів, так і навчаємо працівників служби внутрішнього аудиту плануванню, методам та прийомам проведення перевірок, правилам складання робочої документації, звітів та висновків, вчимо оцінювати ризики та ефективність системи внутрішнього контролю.

Що слід очікувати фінансовим установам найближчим часом?

Н.Т.: Я не фінансовий аналітик і не політтехнолог, на це питання я відповім як аудитор. Сьогодні не можливо передбачити всі тенденції, які можуть вплинути на економіку України, а також те, який вплив це матиме в фінансовому секторі.

В Україні відбувались та відбуваються політичні та економічні зміни, які впливали і впливатимуть на діяльність фінансових установ, що працюють у цих умовах. Скоро вибори, а відповідно до статті 115 Конституції України – «Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України». Отже очікуємо на нові призначення та готуємось до нових змін в регулюванні.

Розпитувала Олеся Шніцер