Максим Поляков: “Реформа без грошей — це знищення ринку, а не регулятора”

10407235_885677764779638_5079085125263322002_n
Print Friendly

10407235_885677764779638_5079085125263322002_nУ провладних структурах розглядають питання розформування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Згідно з проектом, підготовленим консультантами зі світових організацій, мегарегулятор — Нацбанк України — може до середини 2016 року отримати контроль над усіма сегментами фінансового ринку, поглинувши Нацкомфінпослуг і Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, згідно з «Концепцією реформи банківської системи України до 2020 року», підготовленою НБУ, кредитні спілки переведуть під його контроль до кінця 2014 року, а страхові компанії — до середини 2015-го. Утім, глава підкомітету з питань страхової діяльності парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Андрій Пінчук не схвалює перехід страховиків під контроль Нацбанку, який є «державою в державі». «Нині банкам складно потрапити в керівництво Нацбанку, страховикам це тим паче буде недоступно», — вважає він.

Доки тривають дискусії, «УК» вирішив дізнатися у Нацкомфінпослуг, як зробити роботу регулятора небанківських фінансових установ більш ефективною та які виклики стоять перед ним тепер. Щоправда, кілька запитань так і залишилися без відповідей. Чи планує Нацкомісія проаналізувати тарифи з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власників наземних транспортних засобів, які приймають нині лише за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України? Адже тисячі українських автовласників з початку літа за поліси «автоцивілки» платять більше. Чому та хто гальмує перехід страхового ринку (згідно з Податковим кодексом) на систему загального оподаткування для уникнення різних схем та корупції? Маємо надію з часом все ж таки отримати відповіді і на ці запитання. А поки що про будні і завдання Нацкомісії розповідає «УК» нинішній очільник Нацкомфінпослуг Максим ПОЛЯКОВ.

— Пане Максиме, як ви оцінюєте розроблену НБУ концепцію з реформування банківської системи України до 2020 року, яка передбачає створення мегарегулятора?

— Враховуючи умови, в яких живе і працює наша країна, питання створення мегарегулятора, який контролюватиме роботу страхових компаній, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, не на часі. Нацбанк має багато інших першочергових завдань, і його керівник нещодавно публічно заявила, що не поспішає брати на себе ці функції. Будь-яке реформування не можна проводити під час такої нестабільної політичної ситуації, економічного спаду і за відсутності фінансування. Реформа без грошей —це знищення ринку, а не регулятора. Потрібно думати про наслідки таких реформ і не створювати проблем, від яких страждає споживач.

Читайте також: Мінфін ініціює ліквідацію Нацкомфінпослуг

Наприклад, Нацкомфінпослуг активізував роботу з подолання схемності й корупції на страховому ринку. Комісія почала втілювати законодавчі ініціативи, а також посилила пруденційний нагляд (регулярна оцінка загального фінансового стану установ, діяльності системи та якості управління нею, дотримання нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами. — Ред.), щоб зробити його цивілізованим і прозорим. Завдяки нашим діям у першому півріччі поточного року громадянам виплачено страхових відшкодувань та пені на 15,6 мільйона гривень, що майже вдвічі більше за аналогічний показник минулого року.

Звісно, якщо нині наглядову та контролюючу функцію покласти на орган, у якого й без того вистачає нагальних завдань, то шахраї використають цю ситуацію для особистого збагачення. Кількість незадоволених громадян зросте, а разом з тим довіра до ринку зійде нанівець. Очевидно, що така безконтрольність ситуації на користь тільки недобросовісним гравцям, яким хаос та безлад тільки на руку.

— Чому немає указів Президента щодо призначення голови, звільнення старих членів Нацкомісії і призначення нових?

— Призначати членів та звільняти — це не прерогатива Нацкомісії. А от керівний склад оновлено на 90%. Це яскравий показник динамічності, з якою вона нині працює. Хоча через низьку зарплату великої кількості бажаючих працювати в ній немає. До того ж штат цієї інституції скоротився на 10% завдяки скасуванню посад заступників директорів департаментів. Закрито відділення в Донецьку, Одесі та Львові.

— Буває, страховики подають одну звітність регулятору, а другу — Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ). Чи збирається Нацкомфінпослуг погоджувати та порівнювати її з ним?

— Страховики в МТСБУ подають не звітність, а інформацію, необхідну для формування й функціонування єдиної централізованої бази даних цього бюро щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Його мета — накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про страхові випадки, транспортні засоби та їхніх власників для організації обміну інформацією ОСЦПВ та контролю за його здійсненням.

Контроль якості відомостей, що надають страховики — члени МТСБУ до його бази даних, здійснює страхове бюро. В окремих випадках у разі необхідності можуть звірити дані страховика щодо його діяльності.

— Які збитки має СК «Оранта», де впроваджено тимчасову адміністрацію? Чому немає нової фінансової звітності, відкритих звітів тимчасової адміністрації?

— Останній звіт по «Оранті» комісія отримала місяць тому. Але ми не надаємо інформації стосовно збитків компаній. Я згоден, що ця інформація, дані про власників, а також істотну участь у статуті мають оприлюднювати в щоденному режимі на сайті Нацкомфінпослуг. Відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом з отримання макрофінансової допомоги ЄС, до вересня цього року уряд повинен надати на розгляд парламенту законопроект щодо розголошення інформації фінансових установ. Нацкомфінпослуг такий законопроект на розгляд подав. Ведемо переговори з потенційними партнерами, щоб вони підтримали цю ініціативу. Після успішної реалізації проекту матимемо прозорий ринок.

— Укрзалізниця оголосила про передачу страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та медстрахування співробітників одній страховій компанії замість трьох. Чи погоджено з вашою комісією збільшення істотної участі державної залізничної компанії в ній та який фінансовий стан компанії?

— Укрзалізниця змінила компанію з обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Оскільки це відносини двох суб’єктів господарювання, то вони не належать до компетенції Нацкомісії.

— Користувачі фінпослуг нарікають на такий сегмент, як «товари в групах». Це інституції взаємного кредитування, в яких громадяни об’єднують кошти на купівлю будь-якого товару, наприклад, автомобіля. Учасники такої групи щомісяця вносять платіж та відсоток за участь у ній. Такі «об’єднання» часто діють за принципом пірамід, коли зиск мають перші покупці, а останні — збитки. Як Нацкомфінпослуг регулюватимете це питання?

— Станом на 1 липня цього року ліцензії на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах отримали 8 фінустанов. Разом з тим існує практика надання тими, хто не має статусу такої установи, позик (кредитів) під невисокі відсотки з попередньою умовою спочатку сплатити грошові внески (зокрема й щомісячні), а вже потім отримати кошти. Це так зване надання позик (кредитів) шляхом адміністрування коштів учасників груп, користувачі яких можуть потрапити в халепу. Щоб прикрити такий вид заробітку, наша комісія затвердила проект розпорядження про скасування такої фінпослуги у Законі «Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінпослуг». Цей проект ми направили на погодження.

— Коли буде впроваджено такий механізм, що кредитна спілка може діяти в межах лише одного населеного пункту і це дасть змогу уникати створення по всій Україні філій псевдоспілок?

— НБУ спільно з Нацкомфінпослуг розробила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації». Він передбачає обмеження стосовно створення кредитною спілкою відокремлених підрозділів (філій, відділень) на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої вона діє.

— Яким бачите механізм повернення депозитних вкладів кредитних спілок, що перебувають на рахунках у проблемних банках? Нині вони не належать до коштів, які повинні повертати першочергово…

— У пропозиціях Нацкомфінпослуг до НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що такі кошти належатимуть до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

— Яких основних змін щодо пруденційного нагляду слід очікувати небанківському фінансовому сектору?

— Упродовж кількох останніх місяців Нацкомісія набагато жорсткіше підходить до діяльності страхових компаній та кредитних спілок, щоб запобігти або мінімізувати наслідки банкрутств. Один із таких механізмів — докапіталізація компаній за рахунок акціонерів, які вкладають гроші, щоб вчасно здійснити виплати, або порушують питання про заходи впливу (призупинка діяльності чи введення тимчасової адміністрації).

Тимчасову адміністрацію запроваджують, щоб запобігти виведенню коштів. Раніше акціонери ще до банкрутства встигали вилучити всю ліквідність, і вже людям не було чим віддавати борги. А тепер — під час зупинення ліцензії впродовж 90 днів здійснюватимуть виплати з ОСЦПВ через МТСБУ. Якщо колись українці роками чекали таких виплат, то тепер це відбуватиметься набагато швидше.

Спілкувалася Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Максим ПОЛЯКОВ. Народився у 1982-му в Умані Черкаської області. Закінчив у 2004 році Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини за спеціальністю «фінанси», а в 2008-му — аспірантуру за спеціальністю «економіка та управління національним господарством».

У 2010—2012 роках викладав в Уманській філії Європейського університету та Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини. З лютого 2011-го по червень 2012 року — заступник міського голови Уманської міської ради. З червня 2012-го по березень 2014 року — експерт Громадської організації «Фронт Змін». З березня цього ж року — член Нацкомфінпослуг, з 5 квітня тимчасово виконує обов’язки голови цієї комісії.