Гонтарєва, Поляков, Волковська про ліквідацію Нацкомфінпослуг

224
Print Friendly

На початку серпня Мінфін оприлюднив проект закону, що передбачає ліквідацію Національної комісії регулювання ринків фінансових послуг шляхом приєднання її як структурного підрозділу до Національного банку і передачі частини функцій Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (яку хочуть перейменувати в Національну комісію з фінансового нагляду).

Про історію питання і своє ставлення до урядової ініціативи ЛІГАБізнесІнформ розповіли учасники ринку, представники регуляторів та експерти.

gontareva

Валерія Гонтарєва, голова НБУ

Валерія Гонтарєва, голова НБУ

Можливо, це і раціональна ініціатива, але невчасна.

Хоча, насправді, була проведена величезна робота спільно з міжнародними фахівцями, спрямована на скорочення кількості контролюючих органів. Я вже не кажу про те, що у Комісії якось не виходило весь час бути повністю працездатною. Найпростішим виходом було приєднати її як структурного підрозділу до НБУ. У разі ліквідації Комісії під регулювання Нацбанку перейдуть ломбарди, кредитні спілки, факторингові та страхові компанії. В НКЦПФР перейдуть недержавні пенсійні фонди. Сказати, що ми цього хотіли, я не можу.

Але якщо батьківщина скаже: “Треба!”, – Ми це зробимо.

Максим Поляков, т.в.о. голови Нацкомфінпослуг

Максим Поляков, т.в.о. голови Нацкомфінпослуг

Максим Поляков, т.в.о. голови Нацкомфінпослуг

На нашу думку, задекларована законопроектом мета оптимізації в сфері фінансових послуг досягнута не буде.

По-перше, в разі реалізації пропозиції Мінфіну в Україні залишиться множинність органів регулювання ринків фінансових послуг (Національний банк України і Національна комісія з фінансового нагляду), а також ризики, що випливають з такої множинності.

Крім того, відбудеться розрив в держрегулювання і нагляд за суб’єктами накопичувальної системи пенсійного забезпечення – такими суб’єктами є як недержавні пенсійні фонди, так і компанії страхування життя. Такий розрив негативно відіб’ється на ефективності регулювання та нагляду у сфері накопичувального пенсійного забезпечення.

Чергова часткова реорганізація системи органів нагляду призведе до дезорганізації поточної роботи і громадському напрузі учасників ринків фінансових послуг, у тому числі споживачів.

Передача невластивих НБУ функцій нагляду за страховими компаніями, кредитними спілками, бюро кредитних історій, фінансовими компаніями, лізингодавцями може привести до ускладнення виконання Національним банком основних функцій, пов’язаних з регулюванням грошово-кредитної системи держави.

Читайте також Мінфін ініціює ліквідацію Нацкомфінпослуг

Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок

Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок

Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок

Десь у 2000 році з’явився проект стратегії об’єднання всіх учасників банківського та небанківського фінансового ринків під дахом одного регулятора. Потім, раз в два-три роки, до цього питання поверталися, піднімали початковий проект, вносили в нього правки, вдосконалювали і знову клали в дальній ящик.

Сьогодні ситуація змінилася.

Державі потрібно мінімізувати витрати на утримання держорганів, уніфікувати вимоги до учасників фінансового ринку, прийти до єдиних підходам і піти від дублювання функцій.

Я б назвала це не ліквідацією Нацкомфінпослуг, а об’єднанням сегментів фінансового ринку. Але об’єднанням більш м’яким, ніж передбачалося раніше. На відміну від попередніх проектів і планів щодо об’єднання всіх сегментів фінансового ринку під одним мегарегулятором, сьогодні запропонована дещо інша модель. А саме – відвести сегменти небанківського фінансового ринку, які займаються кредитуванням, під регулювання НБУ, а решта – віддати НКЦПФР.

Для впровадження такої моделі, крім об’єктивних, є і причини суб’єктивні, добре відомі на ринку небанківських фінансових послуг. Наприклад, починаючи з 2009 року щороку в Нацкомфінпослуг відбувається зміна першої особи. А разом з ним змінюються бачення, підходи і навіть тлумачення вимог нормативно-правової бази, що регулює нашу діяльність. Ринок, який з початку фінансової кризи 2008 року перебуває в непростому стані, щорічно отримує струс, що не кращим чином відбивається на його роботі.

Що стосується ринку кредитних спілок, то зі свого боку можу сказати:

Ми побоюємося нового струсу з боку нового регулятора в особі НБУ, яка не знає нашої історії, специфіки та особливостей. Тому для нас дуже важливо, щоб ми зайшли під регулювання НБУ окремим департаментом, керівниками якого були б професіонали, які досконало знають нашу специфіку і наші проблеми. В іншому випадку, кредитні спілки чекає незавидна доля …

У той же час, якщо НБУ насправді створить відокремлений департамент небанківських фінансових установ, то ми отримаємо можливість вже усередині фінансової системи взаємодіяти і вирішувати ті питання, які сьогодні особливо гостро стоять, в тому числі і перед ринком кредитної кооперації. Наприклад, будучи повністю позбавленими будь-якої державної підтримки, не маючи доступу до рефінансування, підтримки ліквідності, ми маємо на сьогоднішній день більше 20 млн. Грн, що зависли на рахунках проблемних банків. Можливо, перебуваючи в одній системі регулювання та нагляду, нам буде простіше вирішувати подібні питання.

Олексій Кий, президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв

Олексій Кий, президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв

Олексій Кий, президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв

Я однозначно підтримую зменшення кількості регуляторів.

Зараз взаємодія між ними знаходиться на низькому рівні, сектора одного фінансового ринку роз’єднані. З одним застереженням – все регулятивні функції повинні бути зосереджені у нової Національної комісії з фінансового нагляду. Національний банк же повинен виконувати лише монетарні функції. Це найкращим чином відповідає міжнародній практиці. Якщо взяти найбільші фінансові ринки, то найпопулярніша модель формування регулюючого і наглядового органу – єдиний регулятор, який не є центральним банком. Це відрізняється від стратегічної моделі розвитку НБУ, яка обговорювалася навесні і згідно з якою всі сектори фінансового ринку до 2016 року мали б перейти під контроль Нацбанку.

На найбільших фінансових ринках найпопулярнішою моделлю формування наглядового органу є єдиний регулятор, позбавлений функцій центрального банку
Для фондового ринку зміниться небагато що – в Нацкомісії з фінансового нагляду буде більше контролю над недержавними пенсійними фондами, якими зараз займається Нацкомфінпослуг. Це спростить роботу компаній з управління активами. В цілому, поміняється лише назва комісії і вищестоящий орган. Поки невідомо, чи буде змінюватися внутрішня структура організації, але, впевнений, її також можна переглянути для більш ефективної роботи.

Сергій Антонов, глава ради асоціації Українські фондові торговці

Сергій Антонов, глава ради асоціації Українські фондові торговці

Сергій Антонов, глава ради асоціації Українські фондові торговці

Критики на адресу Нацкомфінпослуг було багато і, можливо, заслуженою.

Напевно, є сенс у консолідації функцій нагляду над небанківськими установами на фінансових ринках.

Зовсім недавно активно обговорювалося створення мегарегулятора. Тепер ми бачимо якийсь проміжний варіант. Тема об’єднання функцій фінрегуляторів витає в повітрі.

В контексті цього проекту варто було б звернути увагу на чергову зміну назви регулятора фондового ринку. Учасників цього ринку, не так давно пережили зміну назви регулятора з “Державної” на “Національну” комісію, навряд чи це потішить.

Це об’єктивно внесе складності в роботу НКЦПФР: за зміною табличок, штатного розкладу, перерозподілом повноважень (і активів) буде набагато менше часу для нагляду за ринком. Тим більше, що регулювати тепер доведеться не тільки фондовий ринок, а й інші сегменти фінансового ринку, значною мірою нові для багатьох співробітників НКЦПФР.

Немає ніякої гарантії, що наділений додатковими повноваженнями центробанк в майбутньому буде реалізовувати грамотну наглядову стратегію
Хотілося б, щоб колишній непогідного досвід переформатування національних регуляторів був врахований, і ми побачили на виході не мінімальне скорочення бюджетних витрат на утримання регуляторів (чим аргументуються подібного роду зміни), а підвищення якості контролю за фінансовим ринком і створення стимулів його сталого розвитку.

Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ, колишній замміністра фінансів

Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ, колишній замміністра фінансів

Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ, колишній замміністра фінансів

Проблема в тому, що НБУ не справляється навіть з банками.

Зараз центробанк як наглядовий і монетарний орган знаходиться на піку слабкості. Там одна некомпетентність змінюється іншою. Тому я б зачекав з передачею Держкомфінпослуг в структуру НБУ. Стратегічно про це можна думати, але зараз цього робити не можна категорично.

Чому зараз актуалізувалася ця ідея? – Бо зараз легко все змінювати. Коли йде зміна влади, легко приймати квазіреформаторскіе рішення.

Актуальнішим зараз було б кадрове підсилення як Держкомфінпослуг, так і Нацбанку.

Сергій Яременко, колишній заступник голови НБУ

Сергій Яременко, колишній заступник голови НБУ

Сергій Яременко, колишній заступник голови НБУ

Нацбанку вистачає своїх проблем, які є в нагляді.

Інше питання – чи потрібен сам нагляд в структурі НБУ. Потенційний плюс від створення мегарегулятора – централізація наглядової політики. З іншого боку, це загрожує перетворенням НБУ у величезну бюрократичну структуру. Вважаю ідею часткового об’єднання регуляторів несвоєчасною.

Немає ніякої гарантії, що наділений додатковими повноваженнями центробанк в майбутньому буде реалізовувати грамотну наглядову стратегію.

Руслан Кисляк

Джерело ЛІГАБізнесІнформ