Чого очікувати кредитним спілкам від нагляду НБУ (частина ІІ)

aregulator-pic510-510x340-57346
Print Friendly

Іван Вишневський спеціально для UkrKS.Info

Багаторічна дискусія щодо створення мегарегулятора матеріалізувалася в проект закону про передачу функцій Нацкомфінпослуг двом іншим регуляторам.

Зараз мабуть ніхто не зможе чітко сказати те, якими будуть регуляторні зміни НБУ, але точно є низка базових документів, що впливатимуть на нормотворчість регулятора.

Продовження. Початок читайте тут.

  • Принцип 19 – Ризик концентрації та ліміти максимального ризику: Орган нагляду визначає наявність у банків належних політики та процедур своєчасного виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення ризику концентрації. Орган нагляду встановлює пруденційні ліміти для обмеження операцій з окремими контрагентами або групою пов’язаних контрагентів.

 Основні критерії

<…>

Наглядовий орган визначає, чи інформаційні системи банку своєчасно ідентифікують та агрегують, з метою спрощення активного управління, позиції, що створюють концентрацію ризиків, а також великі ризики, пов’язані з окремим контрагентом або групами пов’язаних контрагентів

  1. Наглядовий орган визначає, чи політика та процедури банку щодо управління ризиками встановлює граничні значення припустимої концентрації ризику, що відображають позицію банку щодо ризиків, профіль ризиків та розмір капіталу, і які є зрозумілими та регулярно повідомляються працівникам, які займаються цими питаннями. Наглядовий орган також визначає, що політика та процедури банку повинні вимагати здійснення регулярного перегляду усіх суттєвих концентрацій, а також інформування про них Раду банку.

 

Наглядовий орган регулярно отримує інформацію, яка дає можливість проаналізувати концентрації в банківському портфелі, в тому числі концентрації відповідно до сектору, географічної зони та валюти

Що стосується кредитних вкладень, пов’язаних з єдиним контрагентом або групами пов’язаних контрагентів, від банків вимагається дотримання таких норм:

десять відсотків або більше капіталу банку визначається як велике вкладення; та двадцять п’ять відсотків капіталу банку – це ліміт заборгованості на одного позичальника – приватного небанківського контрагента або групу пов’язаних контрагентів

Що очікувати в регуляторному полі:

Зміна вимог до визначення ризиків та управління ними

Встановлення вимог до інформаційної системи, яка дасть змогу, як належним чином обраховувати ризик, так і готувати відповідні звіти про ризики для регулятора.

 

  • Принцип 20 – Операції з пов’язаними особами: З метою запобігання зловживанням, що виникають при здійсненні операцій з пов’язаними особами, та усунення ризику конфлікту інтересів органи нагляду вимагають від банків здійснювати операції з пов’язаними особами на стандартних ринкових умовах, здійснювати моніторинг цих трансакцій, вживати заходів для забезпечення контролю або зниження ризиків та здійснювати списання заборгованості пов’язаних осіб згідно зі стандартними політикою та процедурами.

 Основні критерії

<…>

Закони, регуляторні положення або наглядовий орган уповноважений встановлювати вичерпне визначення терміну «пов’язані сторони». Це визначення має включати сторони, визначені у зносках до цього Принципу. Наглядовий орган на власний розсуд приймає рішення щодо застосування цього визначення в кожному окремому випадку.

Закони, регуляторні положення або наглядовий орган вимагають, щоб трансакції з пов’язаними сторонами не здійснювались на більш сприятливих умовах (наприклад, кредитний рейтинг, строк погашення, відсотки, комісійні збори, терміни амортизації, вимоги до застави), ніж відповідні трансакції з непов’язаними сторонами

Закони ти регуляторні положення визначають, або наглядовий орган уповноважений визначати, на загальній або індивідуальній основі, ліміти заборгованості пов’язаних сторін, а також вираховувати такі суми під ризиком з суми капіталу під час оцінки адекватності капіталу, або вимагати покриття заставою такої заборгованості

Що очікувати в регуляторному полі:

Право регулятор визначати певну операцію, як операцію з пов’язаними особами

Встановлення ліміт на операції з пов’язаними особами

Встановлення спеціальної процедури надання послуг пов’язаним  особам

 

  • Принцип 21 – Ризик країни та ризик обмеження переказу коштів (трансфертний ризик): Наглядовий орган визначає, чи мають банки адекватну політику та процедури для забезпечення вчасного виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення ризику країни і ризику обмеження переказу коштів (трансферного ризику) в своїй міжнародній кредитній та інвестиційній діяльності.

 

Не застосовується, в зв’язку з відсутністю міжнародних переказів та інвестицій.

 

  • Принцип 22 – Ринковий ризик: Наглядовий орган визначає, чи здійснюється банками належне управління ринковим ризиком з урахуванням їхньої готовності взяти на себе ризик («апетиту до ризику»), профілю ризиків, ринкових і макроекономічних умов, а також ризику значного погіршення ліквідності ринку. Це включає наявність належної політики та процедур вчасного виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення ринкового ризику.

 Основні критерії

<…>

Наглядовий орган має переконатися, що процедури відповідають позиції банку щодо ризиків, його профілю ризиків, системній важливості та забезпеченню капіталом, що ними враховуються ринкові умови, макроекономічна ситуація та ризик суттєвого погіршення ліквідності ринку, а також чітко встановлюються завдання та відповідальність за виявлення, розрахунок, моніторинг та контроль за ринковим ризиком.

Наглядовий орган має переконатися, що політика та процедури дозволяють створити прийнятне та належним чином контрольоване середовище ринкового ризику, у тому числі:

  • ефективні інформаційні системи для точного та своєчасного виявлення операцій, які призводять до виникнення ринкового ризику, узагальнення даних щодо таких операцій, а також регулярного надання інформації щодо них Раді та Правлінню банку;
  • прийнятні ліміти ринкового ризику, які узгоджені з позицією банку щодо ризиків, профілем ризиків, забезпеченням капіталом, а також зі здатністю керівництва здійснювати управління ринковим ризиком, і які зрозумілі та регулярно повідомляються працівникам, які займаються цими питаннями;
  • процедури виявлення та повідомлення про нештатні ситуації, які забезпечують вжиття у разі необхідності невідкладних заходів відповідними членами Ради або Правління;
  • ефективні системи контролю за використанням моделей виявлення та вимірювання ринкового ризику, а також для встановлення лімітів ризику; та
  • належна політика та процедури розподілу ризиків у торговому  портфелі.

 

Що очікувати в регуляторному полі:

Зміна вимог до визначення ризиків та управління ними

Розробка положень та процедур, щодо ідентифікації ризику, повідомлення про нього  керівництво, облік ризику, тощо

Встановлення вимог до інформаційної системи, яка дасть змогу, як належним чином обраховувати ризик, так і готувати відповідні звіти про ризики для регулятора.

 

  • Принцип 23 – Ризик відсоткової ставки у банківському портфелі: Наглядовий орган визначає, чи мають банки належні системи вчасного виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення ризику відсоткової ставки у банківському портфелі. Ці системи мають враховувати готовність банків взяти на себе ризик («апетит до ризику»), їхній профіль ризиків, а також ринкові та макроекономічні умови.

 

Основні критерії

<…>

Сюди відноситься також наявність методів та процедур виявлення основних джерел відсоткового ризику, а також розрахунку, оцінки, моніторингу, повідомлення, контролю або пом’якшення відсоткового ризику.

 

Наглядовий орган має переконатися, що ці методи та процедури дозволяють створити прийнятне та належним чином контрольоване середовище відсоткового ризику, у тому числі:

  • комплексні та належні системи вимірювання відсоткового ризику;
  • регулярний перегляд та незалежну (внутрішню або зовнішню) перевірку правильності будь-яких моделей, які застосовуються підрозділами управління відсотковим ризиком (у тому числі перевірку основних припущень, зроблених за допомогою моделей);
  • відповідні ліміти ризику, які було погоджено Радою та Правлінням банку, і які узгоджуються з позицією банку щодо ризиків, профілем ризиків та рівнем капіталу, а також регулярно повідомляються та розуміються працівниками;
  • дієві процедури виявлення та повідомлення про нештатні ситуації, які забезпечують вжиття у разі необхідності невідкладних заходів членами Ради або Правління; та
  • ефективні інформаційні системи для точного та своєчасного виявлення відсоткових ризиків, узагальнення даних щодо таких ризиків, їхнього моніторингу, а також надання інформації щодо ризиків Раді та Правлінню банку.

Наглядовий орган має вимагати від банків включення відповідних сценаріїв у їхні програми стрес-тестування з метою визначення їхньої вразливості до втрат у випадку несприятливої зміни відсоткового курсу.

 

Що очікувати в регуляторному полі:

Запровадження вимог щодо розрахунку рентабельності, ефективної ставки тощо

Проведення стрес тестування у випадку зміни відсоткової ставки та курсу національної валюти

 

  • Принцип 24 – Ризик ліквідності: Наглядовий орган встановлює доцільні та відповідні (кількісні та/або якісні) вимоги до ліквідності банків, які мають відображати потреби банку у ліквідних коштах. Наглядовий орган пересвідчується, що банки впровадили стратегію, яка дозволяє здійснювати належне управління ризиком ліквідності та дотримуватися вимог щодо ліквідності. Стратегія має враховувати профіль ризику банку і ринкові та макроекономічні умови, а також включати належну політику та поцедури, які узгоджуються з готовністю банку банку взяти на себе ризик, з метою виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення ризиків ліквідності протягом відповідної низки часових горизонтів. Вимоги щодо ліквідності принаймні міжнародно активних банків мають бути не нижчими, ніж передбачені чинними стандартами Базельського комітету.

 

Основні критерії

<…>

Закони, регуляторні документи або наглядовий орган вимагає від банків неухильного дотримання встановлених вимог до ліквідності, у тому числі граничних значень, недодержання яких дає наглядовому органу право на втручання

Встановлені вимоги до ліквідності мають узгоджуватися з профілем ризику ліквідності банків (у тому числі з балансовими та позабалансовими ризиками), а також брати до уваги ринкові та макроекономічні умови

Наглядовий орган має переконатися, що стратегія, методи та процедури управління ліквідністю дозволяють створити прийнятне та належним чином контрольоване середовище ризику ліквідності, у тому числі:

  • чітке визначення бажання банку брати на себе ризики ліквідності, яке узгоджується з напрямом діяльності банку та його роллю у фінансовій системі, і яке було погоджене Радою банку;
  • розробка належних процедур щоденного і, за необхідністю, внутрішньоденного управління ризиком ліквідності;
  • впровадження ефективних інформаційних систем з метою оперативного виявлення, агрегування, моніторингу та контролю за ризиком ліквідності та потребою у фінансуванні (у тому числі здійснення оперативного управління забезпеченням на рівні усього банку);
  • здійснення належного нагляду Радою банку з метою забезпечення ефективного впровадження методів та процедур управління ризиком ліквідності, які узгоджуються з бажанням банку брати на себе ризик ліквідності; та
  • здійснення Радою банку регулярного перегляду (принаймні раз на рік) та відповідного коригування стратегії, методів та процедур управління ризиком ліквідності з метою врахування змін у профілі ризиків банку, а також ринкових та макроекономічних умов.

 

Що очікувати в регуляторному полі:

Концептуальна зміна (в порівнянні з діючими) вимог щодо розрахунку ліквідності

Запровадження вимог щодо інструментів розміщення запасів ліквідності

Проведення регулярного стрес – тестування

Закінчення статті читайте у наступному випуску.