Чого очікувати кредитним спілкам від нагляду НБУ – нелірична аналітика

НБУ
Print Friendly

Іван Вишневський спеціально для UkrKS.Info

Багаторічна дискусія щодо створення мегарегулятора матеріалізувалася в проект закону про передачу функцій Нацкомфінпослуг двом іншим регуляторам.

Зараз мабуть ніхто не зможе чітко сказати те, якими будуть регуляторні зміни НБУ, але точно є низка базових документів, що впливатимуть на нормотворчість регулятора.

Одним з таких документів є Основні принципи ефективного банківського нагляду (Основні Базельські принципи). Основні принципи ефективного банківського нагляду (основні принципи) є de facto мінімальними стандартами надійного пруденційного регулювання та нагляду за банками і банківськими системами. Вперше опубліковані Базельським комітетом з банківського нагляду (надалі – Комітет) в 1997 році, вони використовуються різними країнами як орієнтири для оцінки якості їхніх наглядових систем та для визначення майбутніх заходів, спрямованих на досягнення базового рівня надійної наглядової практики.

Незважаючи на те, що номінально цей документ встановлює мінімальні вимоги до нагляду за «банками», вважаю, що саме він буде орієнтиром для НБУ для нагляду за небанківськими кредитними установами, які мають право залучати депозити населення – кредитними спілками.

Весь текст Основних Базельських принципів складає понад 120 аркушів, принципи 1-13 розглядають питання наглядових повноважень, обов’язків та функцій, а Принципи 14-29 охоплюють очікування органів нагляду щодо банків, підкреслюючи важливість ефективного корпоративного управління та управління ризиками, а також забезпечення дотримання наглядових стандартів. Тому в цій статті буде проведено аналіз принципів 14-29.

  • Принцип 14 – Корпоративне управління: Наглядовий орган визначає наявність в банках та банківських групах належної політики і процедур корпоративного управління, які охоплюють, наприклад, стратегічне спрямування, структуру групи та організаційну структуру, механізми контролю, відповідальність Ради та Правління банків, а також компенсації. Ця політика та процедури відповідають профілю ризиків та системній важливості банку.

Основні критерії:

<…> Рада має складатися з досвідчених членів без виконавчих повноважень  <…>

<…> Наглядовий орган має переконатися, що Рада та Правління банку демонструють обізнаність та розуміння операційної структури банку, банківської групи та їхніх ризиків, у тому числі ризиків, пов’язаних зі структурами, які перешкоджають забезпеченню прозорості (наприклад, структури спеціального призначення або подібні структури). Наглядовий орган має визначати наявність ефективного управління та пом’якшення ризиків, коли це є необхідним. <…>

<…>  Наглядовий орган має повноваження вимагати внесення змін до складу Ради банку, якщо він вважає, що окремі члени не виконують своїх обов’язків, пов’язаних з задоволенням цих критеріїв. <…>

Що очікувати в регуляторному полі:

– встановлення вимог до Політик корпоративного управління;

– встановлення мінімальних вимог до членів спостережної ради;

– погодження кандидатур членів спостережних рад;

 

  • Принцип 15 – Процес управління ризиками: Наглядовий орган визначає, чи мають банки комплексні процедури оцінки ризиків (у тому числі здійснення ефективного моніторингу з боку Ради та Правління) з метою вчасного визначення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування та контролю або зменшення усіх суттєвих ризиків, а також оцінки адекватності їхнього капіталу та ліквідності по відношенню до їхнього профілю ризиків, ринкових та макроекономічних умов. Це поширюється на розробку та перегляд заходів на випадок настання непередбачуваних подій (у тому числі чітко сформульованих та надійних планів виходу із кризової ситуації, де це є необхідним) з урахуванням стану конкретного банку. Процес управління ризиками відповідає профілю ризиків та системній важливості банку.

Основні критерії:

<…> Наглядовий орган має переконатися, що банки мають відповідну стратегію управління ризиками <…>

<…>  Наглядовий орган повинен вимагати забезпечення банками наявності комплексної політики та процедури управління ризиками з метою виявлення, оцінки, моніторингу, повідомлення, контролю та пом’якшення усіх суттєвих ризиків <…>

<…> Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають належні інформаційні системи, які можуть використовуватися (як за звичайних обставин, так і під час стресових ситуацій) для вимірювання, оцінки та повідомлення про розмір, структуру та якість позицій під ризиком в усьому банку щодо усіх типів ризиків, продуктів та контрагентів.

<…>  Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають підрозділи з питань управління ризиками, які виділяють достатньо ресурсів для покриття усіх суттєвих ризиків, є незалежними, мають повноваження та доступ до Ради банку для ефективного виконання своїх функцій. <…>

<…>   Наглядовий орган повинен вимагати від банків розробки програм зі стрес-тестування, націлених на оцінку майбутньої ситуації <…>

Що очікувати в регуляторному полі:

– встановлення вимог до системи оцінки, моніторингу та управління ризиками;

– посилення вимог до інформаційних систем кредитних спілок, в тому числі тих, які забезпечують обік операцій,  а не лише надання фінансових послуг;

– проведення стрес-тестування кредитних спілок.

 

  • Принцип 16 – Адекватність капіталу: Наглядовий орган встановлює розумні та належні вимоги до капіталу банків, що відображають взяті на себе банком ризики в контексті ринкових та макроекономічних умов. Наглядовий орган визначає складові капіталу з урахуванням їхньої здатності поглинати збитки. Вимоги до капіталу принаймні для міжнародно активних банків мають бути не меншими, ніж стандарти Базеля, які наразі застосовуються.

Основні критерії:

<…>

Закони, регуляторні документи або вимоги наглядового органу, відповідно до яких банк повинен розраховувати та постійно здійснювати моніторинг за встановленими вимогами до капіталу, у тому числі за граничними значеннями, на основі яких до банку можуть застосовуватися наглядові заходи. Закони, регуляторні документи або визначені наглядовим органом складові капіталу, які відповідають встановленим вимогам, приділяючи основну увагу тим складовим капіталу, які завжди є наявними і можуть абсорбувати шоки, виходячи з принципу забезпечення безперервності діяльності.

Встановлені вимоги до розміру власного капіталу відповідають профілю ризику та системній важливості банку[1] для ринкового та економічного середовища, в якому він здійснює свою діяльність, і слугують для обмеження зростання обсягу позичкового капіталу (левериджу) як окремих банків, так і всього банківського сектора.

Наглядовий орган має право вимагати від банків здійснення управління капіталом на перспективу (у тому числі проведення належного стрес-тестування).

Що очікувати в регуляторному полі:

-Зміни структури капіталу на капітал І та ІІ рівня.

 

-Виключення пайового капіталу з розрахунку капіталу І першого рівня (зараз з цією проблемою -зіштовхнулися кредитні спілки Литви та Польщі, а також кооперативні банки Німеччини та Австрії)

 

-Зміна системи обрахунку резервів за кредитами та іншими активними операціями, призведе до того, що зміниться формула розрахунку капіталу (сума капіталу буде зменшуватися на більшу кількість величин, ніж це є сьогодні)

 

-Запровадження періодичного стрес тестування.

Додатково варто відмітити:

Для кредитних спілок, , які мають високий резервного капіталу та реально відображають рівень проблемною заборгованості , запровадження нових змін не викличе додаткових проблем.

  • Принцип 17 – Кредитний ризик: Наглядовий орган визначає, чи здійснюється банками належне управління кредитним ризиком, з урахуванням їхньої готовності взяти на себе ризик («апетит до ризику»), профілю ризиків, а також ринкових і макроекономічних умов. Це включає також наявність належних політики та процедур своєчасного виявлення, вимірювання, оцінки, моніторингу, звітування, контролю або зменшення кредитного ризику (у тому числі ризику контрагента). Має бути охоплений весь цикл кредитування, включаючи надання кредиту, оцінку кредиту, а також постійне управління кредитним та інвестиційним портфелем банку.

 Основні критерії:

<…>

Наглядовий орган має переконатися, що процедури відповідають позиції банку щодо ризиків, його профілю ризиків, системній важливості та забезпеченню капіталом, що ними враховуються ринкові умови та макроекономічна ситуація, а також, що ними встановлюються належні стандарти щодо видачі кредитів, оцінки, управління та моніторингу.

Наглядовий орган має встановити наявність в банках принципів та процедур здійснення моніторингу за загальним обсягом заборгованості їхніх позичальників, а також потенційних факторів ризику, які можуть призвести до дефолту, у тому числі значні непокриті валютні ризики.

Наглядовий орган повинен вимагати від банків уникнення виникнення конфліктів інтересів під час прийняття рішення щодо кредитування, а також надання кредитів на ринкових умовах

Що очікувати в регуляторному полі:

Запровадження вимог щодо оцінки кредитного ризику, як на момент видачі так і під час обслуговування кредиту

Посилення вимог щодо резервування кредитів

 

  • Принцип 18 – Проблемні активи та резерви: Наглядовий орган пересвідчується, що банки мають належну політику та процедури раннього виявлення та управління проблемними активами, а також підтримують достатній обсяг резервів.

 

Основні критерії:

<…>

закони, положення або наглядові органи мають вимагати від банків здійснення регулярної перевірки своїх проблемних активів (або як окремої позиції або як групи активів у портфелі, які мають подібні характеристики), класифікації активів, створення резервів та списання.

Наглядовий орган повинен переконатися, що система класифікації активів та відрахувань формування резервів також враховує позабалансові позиції

У випадку портфелів з позиціям під кредитним ризиком, які мають однорідний характер, позиції під ризиком мають відповідним чином класифікуватись, коли платежі є простроченими згідно з умовами договору протягом мінімальної кількості днів (наприклад, 30, 60, 90 днів).

Що очікувати в регуляторному полі:

Зміни аналогічні вимогам до принципу 17, однак додатково:

Встановлення вимог щодо списання кредитів, які не обслуговуються певний час;

Облік наданого та прийнятого забезпечення за кредитами

—-

[1] Під час оцінки рівня адекватності капіталу банку з урахуванням його профілю ризиків наглядовий орган повинен перевіряти, зокрема таке: а) здатність інструментів власного капіталу банку абсорбувати потенційні втрати, б) відповідність ваги ризиків для визначення профілю ризиків банку, в) достатність резервів для покриття очікуваних втрат від ризиків та г) якість управління ризиками та контролю за ризиками. Тому до кожного банку можуть застосовуватися різні вимоги до капіталу з метою забезпечення наявності в банку достатнього обсягу капіталу для покриття ризиків, на які він наражається, і які він створює для усієї системи.

 

Продовження статті читайте тут

 

"Чого очікувати кредитним спілкам від нагляду НБУ – нелірична аналітика", 5 out of 5 based on 1 ratings.
  • Olga Vasilina

    Много букаф.
    Но если правильно понимаю суть – работать смогут вида 2 типа союзов:
    или те, у кого большой капитал и умный председатель
    или те, у кого председатель “решала”.
    Небольшим союзам это все будет не “по карману”.