Чого чекати на фінансовому ринку в найближчому майбутньому?

_tim5002
Print Friendly

_tim5002Експерт: Формування єдиного ринку фінансових послуг може бути ухвалено не раніше ніж через п’ять років після того, як Угода про асоціацію набере чинності.

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Наступний, не менш важливий крок — її ратифікація. В українців великі очікування від імплементації Угоди. Деякі з цих сподівань — цілком прагматичні та виправдані, деякі — не зовсім.

«День» же вирішив дослідити й показати, що є міфом, спровокованим некоректною передачею та тлумаченням інформації в ЗМІ, а що — реальною перспективою. Отже, редакція розпочинає серію публікації, присвячених темі наслідків для життя українців асоційованого членства в ЄС і вступу України до ЗВТ з ЄС.

Нижче — експерти банківського ринку про те, чого чекати українцям на фінансовому ринку в найближчому майбутньому.

КОМЕНТАРІ:

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

7sugonyako— Надія на те, що наші з вами, шановні читачі газети «День», економічні проблеми вирішать ЄС, США чи будь-хто інший — віра святої простоти. У них і без нас є робота. В Україні існують величезні структурні диспропорції в економіці. Вони залишилися у нас ще з Радянського Союзу. Адже структура української економіки тоді була частиною радянської імперії та працювала не на інтереси українського народу, а на імперські інтереси Москви. Величезний військово-промисловий комплекс, металургія і недорозвинене сільське машинобудування (для прикладу, в нас не було навіть своїх комбайнів), слабеньке виробництво товарів народного споживання — так було. А за 20 років, по суті, ми стали глобальним сировинним придатком з надзвичайно відкритою економікою. Відкритою більшою мірою, ніж у Японії, США чи Німеччині. Ми залежні від кон’юнктури світового ринку. Через дефективну структуру економіки ми пережили обвал курсу і 2008 року, і цього року. І через три-чотири роки ще раз переживемо, якщо не змінимо структури нашої економіки. Ніякий ЄС не буде змінювати її. Це їм не потрібно. Це нам потрібно, якщо ми це розуміємо: зробити економіку більш закритою, такою, як у Японії, наприклад, збільшити експорт, зменшити частку імпорту, відновити практично знищені галузі.

Банківська галузь — підсистема економіки країни як системи. Вона повинна працювати на українську економіку. Ми з 2005 року працювали на іноземну економіку, кредитуючи імпорт і тим самим знищуючи власне виробництво, а отже, позбавляючи працівників зарплати. Підписавши ці угоди, Україна обмежила свою економічну свободу щодо здійснення необхідних структурних змін. Ми посилюємо економічну залежність. За часів Януковича ми посилили політичну залежність від Росії, коли агенти ФСБ у владі буквально нищили наші збройні сили, правоохоронні органи…

Читайте також: Фінансова асоціація: що дасть банківському ринку угода України з ЄС

Ідеться про те, що ми мусимо самостійно мислити в частині стратегії економічної, політичної, зовнішньополітичної та військової. Самостійно мислити, говорити і діяти. Лише за цієї умови постане самостійна країна. Не незалежна, а самостійна. Бо це різні речі. Всі країни залежні, тільки різною мірою. Потрібно самостійно думати. А так за нас у ЄС подумали. І це закінчиться для нашої економіки сумно.

 Чи виходитимуть європейські банки на український банківський ринок?

— Наразі НБУ ставить за мету стратегію, яка розроблена під егідою МФВ — різко зменшити кількість банків в Україні третьої та четвертої групи (банки з активами менше 3000 мільйонів гривень — четверта група, від 3000 до 6000 мільйонів — третя група). А ті, що входять до першої та другої (з активами від 6000 до 21 000 мільйонів гривень — друга група, з активами понад 21 000 — перша група), — слабкі й дешеві. Я думаю, що в Україну може згодом зайти іноземний капітал. Але він не працюватиме на українську економіку. Як і не працював до цього. Він працював здебільшого на споживче кредитування. Або кредитування іноземних компаній. Розвиток українського бізнесу не входив в їхні інтереси. І це не їхня вина, а наша. Бо в Чехії іноземний капітал, який працював у банківській системі, працював на чеську економіку. І працює до сьогодні.

 Які будуть ставки кредитування в Україні з приходом іноземних банків?

— У 2004—2005 роках уже чули обіцянки для легковірних про те, що прийдуть іноземні банки, і вони кредитуватимуть українцям іпотеку під малі відсотки… Вартість грошей визначається в економіці країни, а не привозять її з-за бугра. І сьогодні, якщо у нас депозити по 20%, то жодних кредитів, менших за 20% — не може бути. Ніхто не кредитуватиме собі в збиток.

Роман ШПЕК, старший радник «Альфа-Банку Україна»:

7shpek— Угода про асоціацію є великим кроком в економічній інтеграції України та ЄС. Очікується, що після підписання цієї Угоди ЄС закріпиться на позиції найбільшого експортного ринку України. Тобто посилюватиметься торговельна інтеграція. А гармонізація регуляторних систем призведе до того, що Україна та ЄС стануть зрозумілішими одне для одного в операційному сенсі.

Ці чинники сприятимуть посиленню зацікавленості європейського банківського бізнесу до України. Проте відлуння негативного досвіду кризи 2008—2009 років та поточна турбулентність у фінансовому секторі України поки що не сприяють приходу європейських банків до України в найближчій перспективі.

 Чи зможуть українці брати кредити в європейських банках відповідно до тексту угоди про ЗВТ між Україною та ЄС?

— Це питання довгострокової перспективи. Такі можливості є досить високим рівнем економічної інтеграції, який Україна ще має довести роботою з гармонізації банківського регулювання з європейським. У цьому контексті метою України є приєднання до статей 63—66 Угоди про функціонування Європейського Союзу, яка встановлює відсутність обмежень на рух капіталу між її учасниками. Але відповідно до Угоди про асоціацію рішення про договірне закріплення лібералізації руху капіталу та формування єдиного ринку фінансових послуг між Україною та ЄС може бути ухвалено не раніше ніж через п’ять років після того, як Угода про асоціацію набере чинності. Тому упродовж п’яти років Україні потрібно продемонструвати, що її фінансові ринки мають повне право називатися європейськими.

Марія ЮЗИЧ, «День»